Джерело фото: extension.unh.edu
В Україні розводити бджіл може кожен. Але для того, щоб стати успішним пасічником потрібно чітко розуміти усі аспекти бджільництва та створити стратегію розвитку власної справи.
Останні 6 років Україна демонструвала найвищу динаміку експорту меду серед країн-експортерів. Українці добувають мед не лише для власного споживання.
Створення бізнес-плану
Розпочати потрібно зі складення бізнес-плану. В якому пасічник повинен оцінити кормову базу бджіл, вибрати необхідний тип вулика та вивчити ринок збуту продукції. Головне, визначити спрямування майбутньої пасіки — для продажу чи власного споживання, адже від цього залежатимуть всі подальші дії.
Для пасіки потрібно мати місце для встановлення вуликів та певні капіталовкладення — близько $1 тис.
Як обрати вулик?
Тип вулика — основа майбутнього управління пасікою, оскільки від цього залежить його подальший розвиток. Пасічники використовують два типи вуликів:
- лежак (однокорпусний);
- рут (багатокорпусний).
Вулик "Рут". Джерело: dovidkam.com
Для новачка перший тип — простіший, оскільки він зручний в експлуатації. Його застосовують пасічники, які не вивозять бджіл для запилення польових культур, а зібраний мед використовують переважно для власного вжитку.
Бджоляр, який планує отримати високий обсяг меду, має закупити інший тип вулика — “Рут”. Саме він забезпечує формування потужних бджолиних сімей та зручне перевезення бджіл на поля для запилення.
Для вулика слід придбати два корпуси восени, а після запилення ще стільки ж для зберігання меду. Середня вартість одного комплекту 4-х корпусного вулика — близько 1 тис. грн. Для ефективності польотів бджіл їх варто розмістити у шаховому порядку.
Інвентар для пасіки
Наступний крок — забезпечити себе необхідним інвентарем (маскою, димарем, чи металевою стамескою пасічника, рамками для бджіл, катком для навощування, щіткою, спеціальним ножем, ящиком для бджіл, медогонкою 4-х рамковою, вощиною тощо) та врахувати інші витрати (цукор, вартість перевезення тощо).
Придбання бджіл
Завершення підготовки — покупка бджіл. Для початку слід визначитись з породою, а вже потім іти в магазин. Загалом, середня вартість “бджолопакету” становить 1000 грн, за три рамки з бджолиним розплодом та одну медово-пергову рамку.
Рамки з бджолиним розплодом. Джерело: poradum.com
Можна придбати вже укомплектовані сім’ї, але це коштуватиме дорожче. Якщо розвиток бджолиних сімей буде динамічним, то з цих чотирьох рамок можна виростити повноцінну ферму, що здатна сформуватись до медозбору. Для того, щоб пасіка офіційно використовувалась, її варто зареєструвати, однак більшість бджолярів уникають цього.
Реєстрація пасіки в сільській раді
В Україні нараховується понад 400 тис. пасічників, лише 2% з них зареєстрували пасіки. Відсутність відповідних доказів наявності пасіки документів про реєстрацію з клінічним оглядом бджолосімей не дозволяє бджоляру захистити себе повноцінно в суді, наприклад, у випадку отруєння бджіл.
Існує також проблема з ветеринарно-санітарним паспортом на пасіку — основний документ, що підтверджує наявність, кількість та локацію розташування бджолосімей у пасічника й слугує ефективним інструментом доказу постраждалого власника у разі отруєння бджіл. Детально ознайомитись із законодавством стосовно бджільництва можна тут.
Міністерство аграрної політики вже пропонує спрощену форму реєстрації пасік та обіцяє, що незабаром пасічник зможе зареєструвати господарство впродовж однієї години.
Для бджоляра важливо зареєструвати власну пасіку та дотримуватись належних санітарно-гігієнічних вимог, оскільки це запорука якості товару й безпечності продукції. Також пасічникам варто об'єднатись у кооперативи, що колективно їм дозволить надавати послуги з запилення для агропідприємств, отримувати належний юридичний захист та підтримку на ринку збуту.
Основні проблеми бджільництва
У зв’язку з низькою економічною рентабельністю, збитковості зазнають більшість гравців цього ринку, а перевиробництво соняшникового меду негативно впливає на розвиток бджільництва.
Відсутність реального контролю й відповідальності за недотримання законодавства, а також масова байдужість до врегулювання юридичних аспектів свого бізнесу — призводить до конфліктів між агровиробниками й пасічниками. Собівартість на рівні 25 грн/кг не дозволяє повністю розвивати цю галузь. Тому, єдиним доходом пасічників залишається мед.
Основними проблемами пасічників залишається відсутність співпраці з агрономами із захисту рослин при обробці полів хімікатами, що отруюють бджіл. Агровиробники часто нехтують правилами обробки рослин, встановленими законодавством та не інформують бджолярів про застосування гербіцидів та інших хімічних добавок упродовж процесу запилення.
Збираючи нектар, пасічник отримує від 50-200 грн/1 га. Однак при отруєнні бджіл довести свою правоту та отримати компенсацію від агровиробника можливо лише за умови реєстрації пасіки та наявності ветеринарного паспорта ще до того, як стався прецедент.
Щороку агровиробники використовують велику кількість біоцидів для знищення шкідників. Ці речовини завдають шкоди бджолами, що літають над полями та збирають нектар. Щоб усунути загрозу отруєння бджіл, агровиробники мають інформувати пасічників, які розташовують свої вулики поблизу про терміни застосування гербіцидів.
Наступна проблема — це недотримання санітарно-гігієнічних вимог, що призводить до погіршення якості продукції бджільництва, впливаючи на вартість. На бджіл впливає і значна розораність земель, що викликає харчовий стрес бджіл. Площа розораних угідь становить 42,7 млн га — це 70% усієї території країни.
Засоби, що застосовують агровиробники сприяють посухостійкості та скоростиглості, що і собі призводить до скорочення терміну вегетації та цвітіння, та як наслідок — низькій нектаропродуктивності. Тому пасічникам варто оцінити переваги органічного бджільництва й заборонити певні групи отрутохімікатів та зберегти біорізноманіття кормової бази.
Перш ніж займатися бджільництвом варто досконало вивчити усі аспекти цієї галузі: займаючись самоосвітою або пройти навчання у спеціальних закладах освіти. Варто також орієнтуватись на ринку збуту, цікавитись провідними технологіями, освоювати процеси добування меду, вивчати чинники, що впливають на здоров’я бджолосімей та займати активну громадянську позицію щодо збереження цього багатства.
24 липня 2019